Книжкова виставка "Кохання закарбоване в слові..."

Ось уже 17 століть поспіль закохані всього світу відзначають найромантичніше свято року – День святого Валентина.

Цього дня навіть повітря сповнене коханням. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом, і допомагають зустрітися половинкам, які загубилися серед юрби. Цей день називають днем закоханих. А кохання, як відомо, найзагадковіше з усіх людських почуттів. Воно надихало поетів і художників, музикантів і скульпторів на створення безсмертних шедеврів. І, якби поставити собі за мету прочитати все, що написано про нього, людині не вистачило б цілого життя. Існує багато чарівних легенд, обрядів, ритуалів, заснованих на цьому прекрасному почутті.

Працівники бібліотеки запрошують на перегляд книжкової виставки «Кохання закарбоване в слові...», на якій експонуються ліричні та прозові твори про кохання від класики до сучасності. Виставка проходить до 23 лютого.

А чи знаєте Ви, що збірка Івана Франка «Зів’яле листя» написана під емоційним впливом від прочитання щоденника самогубця, який не зміг пережити нещасливе кохання. Чи можна було вірити Франкові, що до написання інтимних поезій, які спровокували гострі літературні суперечки, непорозуміння між ним і критикою, причетні чужі переживання, а не його особисті? Хто та незнайомка, яку покохав ліричний герой і взаємності якої не знайшов? Ім’я її так і не було відкрито – Франко вмів зберігати таємниці. 

Після його смерті одні претендентки на титул героїні збірки зголошувалися з власної волі, інших називали дослідники. Та всі розуміли, що то були не вони. А на неї ніхто не міг і подумати...

Прочитавши есе Романа Горака «Твого ім’я не вимовлю ніколи» Ви переконаєтесь, що все-таки то була Вона.

У збірці «Чари кохання» зібрано вірші української любовної поезії, ліричні мініатюри, уривки з драматичних творів письменників ХІХ століття, зокрема поетичні перлини І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, С. Руданського, О. Олеся та інших. Краса людської душі і глибокі почування в кращих зразках інтимної лірики минулого століття служать благородній справі виховання високої внутрішньої культури.

Роман Редінг Барбари «Безумці» розповідає про таємниче кохання й драму двох людей – М. Коцюбинського та О. Аплаксіної. Книга побудована на любовних листах Михайла до Олександри. Авторка спробувала подати власну версію того, як могла би молода жінка в непривабливому статусі коханки сприймати епістоли визнаного майстра слова. Книга не залишить Вас байдужими. 

Проза Олександра Жовни суттєво відрізняється і від прози його попередників, і від тих, хто з’являється в наші дні. Він є автором чотирьох книг та чотирьох художніх фільмів, знятих за його повістями й оповіданнями. Письменник потойбіччя, майстер інфернальних станів, що занурюється у ваші душі, пробуджуючи їх від сну і відчитуючи від шлаків. Якщо це любов – вона всеосяжна. Якщо це смерть – вона неповторна. Якщо це злочин – він унікальний. Олександр Жовна дивує свіжістю бачення і простотою правдивості, природністю слова й емоційністю напруги. Його проза має самобутній стиль, невловиму художню красу і вишуканий смак. Вам навряд чи захочеться відкласти цю книгу, не дочитавши її до кінця.

Запрошуємо Вас на побачення з книгами! 

Книги чекають у довідково-інформаційному залі бібліотеки 

КДПУ ім. В. Винниченка.